лежати

лежати
-жу́, -жи́ш, недок.
1) без додатка, на чому, в чому. Перебувати в горизонтальному положенні, бути розпластаним усім тілом на чому-небудь (про людей та деяких тварин). || У сполуч. зі словами, що вказують на особливості цього положення. || Бути хворим, не вставати з постелі. || У сполуч. зі словами, що вказують на стан хворого або причину, що викликала такий стан. || перев. зі сл. в землі, в могилі і т. ін. Бути похованим.
2) перен., розм. Нічого не робити; ледарювати.
3) Бути покладеним або перебувати на якій-небудь горизонтальній поверхні (звичайно частиною, що має більшу протяжність). || Бути на якій-небудь поверхні, вкриваючи її. || Розташовуватися на фігурі певним чином (здебільшого про одяг). || Вкриваючи яку-небудь поверхню, надавати їй певного забарвлення (про сонячне проміння, тінь і т. ін.). || перен. Проявлятися, бути видимим, помітним (про думки, мрії, переживання і т. ін. на обличчі, чолі тощо).
••

Лежа́ти на пове́рхні — а) бути очевидним, зрозумілим відразу (про що-небудь); б) про неглибокі, поверхові явища, події, риси тощо.

4) тільки 3 ос. Бути покладеним, захованим; зберігатися всередині чого-небудь. || Бути на збереженні, зберігатися або тимчасово знаходитися де-небудь (про чиюсь власність, річ).
5) тільки 3 ос. Бути розташованим де-небудь, займати простір; простилатися. || Пролягати, проходити, мати певний напрям (про шлях, дорогу). Лежати в руїнах.
6) тільки 3 ос., на кому, перен. Бути чиїм-небудь обов'язком, заняттям.
7) тільки 3 ос., перен. Мати місце, бути в наявності.
••

Лежа́ти в осно́ві — бути джерелом, вихідним положенням, опорою чого-небудь.


Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Смотреть что такое "лежати" в других словарях:

  • лежати — Лежать лежати (1) 1. Находиться неподвижно на какой л. поверхности: [Камо Туръ (Всеволод) поскочяше, своимъ златымъ шеломомъ посвѣчивая, тамо лежатъ поганыя головы Половецкыя. 13]. Бѣ же пещера, и каменьлежааше на неи. Глагола же Иисусъ: Възьмѣте …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • лежати — [леижа/тие] жу/, жи/ш, жиемо/, жиете/; нак. жи/, ж і/т …   Орфоепічний словник української мови

  • лежати — I 1) (перебувати в поземному положенні про людей, тварин / частини їхнього тіла), покоїтися; валятися (нічим не займаючись) 2) (про предмети розташовуватися на поземній площині); валятися (не на своєму місці, недбало кинутим) 3) (бути похованим); …   Словник синонімів української мови

  • лежати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • лежати   обозом — стояти військовим табором …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • митусь — лежати головами в різні сторони …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • валятися — я/юся, я/єшся, недок. 1) Довго лежати, нічого не роблячи, нічим не займаючись. || Лежати хворим. || Лежати, не знаходячи застосування, дальшого руху (про предмет). 2) Лежати не на місці, недбало кинутим. || Лежати на землі, на підлозі (внаслідок… …   Український тлумачний словник

  • лежать — Древнерусское – лежати. Немецкое – Lager. Латинское – lectus. Слово имеет созвучия в разных языках. Предположительно, общеславянское слово lezati стало первоосновой появления глагола в русском языке. В современном русском слово имеет следующее… …   Этимологический словарь русского языка Семенова

  • перележувати — ую, уєш, недок., переле/жати, жу, жиш, док. 1) неперех.Лежати довго, пролежувати який небудь час. 2) тільки док., перех., перен., розм. Завдати турботи, збитків, перебуваючи у когось, десь. 3) неперех., рідко перех., а також із спол. поки, доки.… …   Український тлумачний словник

  • мощи — МОЩ|И (191), ИИ с. мн. Мощи, останки умершего святого: Мошти ст҃ыихъ съ вѣрою цѣлѹи. Изб 1076, 44; и цѣловавъ мощи въложиша въ ракѹ кам˫анѹ. СкБГ XII, 20г; аще отъселѣ обрѧщетьсѧ еп(с)пъ без мощии ос҃ща˫а цр҃квь. да отъвьрженъ бѹдеть. (χωρὶς… …   Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»