лежати

-жу́, -жи́ш, недок.

1) без додатка, на чому, в чому. Перебувати в горизонтальному положенні, бути розпластаним усім тілом на чому-небудь (про людей та деяких тварин). || У сполуч. зі словами, що вказують на особливості цього положення. || Бути хворим, не вставати з постелі. || У сполуч. зі словами, що вказують на стан хворого або причину, що викликала такий стан. || перев. зі сл. в землі, в могилі і т. ін. Бути похованим.

2) перен., розм. Нічого не робити; ледарювати.

3) Бути покладеним або перебувати на якій-небудь горизонтальній поверхні (звичайно частиною, що має більшу протяжність). || Бути на якій-небудь поверхні, вкриваючи її. || Розташовуватися на фігурі певним чином (здебільшого про одяг). || Вкриваючи яку-небудь поверхню, надавати їй певного забарвлення (про сонячне проміння, тінь і т. ін.). || перен. Проявлятися, бути видимим, помітним (про думки, мрії, переживання і т. ін. на обличчі, чолі тощо).

••

Лежа́ти на пове́рхні — а) бути очевидним, зрозумілим відразу (про що-небудь); б) про неглибокі, поверхові явища, події, риси тощо.

4) тільки 3 ос. Бути покладеним, захованим; зберігатися всередині чого-небудь. || Бути на збереженні, зберігатися або тимчасово знаходитися де-небудь (про чиюсь власність, річ).

5) тільки 3 ос. Бути розташованим де-небудь, займати простір; простилатися. || Пролягати, проходити, мати певний напрям (про шлях, дорогу). Лежати в руїнах.

6) тільки 3 ос., на кому, перен. Бути чиїм-небудь обов'язком, заняттям.

7) тільки 3 ос., перен. Мати місце, бути в наявності.

••

Лежа́ти в осно́ві — бути джерелом, вихідним положенням, опорою чого-небудь.